PRо книги

Роль PR в українських видавництвах невпинно зростає через велику конкуренцію на ринку, зменшення зацікавленості й довіри споживачів до реклами, а також через її вартість у ЗМІ.

Серед усіх способів популяризації видання тільки PR працює на перспективу — створює інформаційне поле, сприятливе для видавництва. За умови правильного та ефективного застосування PR може створити позитивну репутацію, сильний і стійкий імідж видавництва, визначити його ринкову силу, а також забезпечити успіх подальшим видавничим проектам. Вибір PR-інструмент залежить від від мети, бюджету видавництва і контексту, в якому хочуть представити твір.

Вже звичним засобом PR для видавців стало спонсорство. Згадаємо як приклад успішного спонсорства досвід спільної роботи над проектом «Коронація слова» львівського видавництва «Кальварія», каналу «1+1» (інформаційний спонсор) та торгової марки «Корона» (комерційний спонсор) у 2001 році. Це був вигідний проект для видавництва, оскільки конкурс відкрив нових цікавих авторів, з якими, до речі, видавництво співпрацює досі, познайомив масову аудиторію з видавництвом — дехто і нині згадує «Кальварію» завдяки проекту «Коронація слова». А за контрактом з головним спонсором видавництво без витрат застосувало нові канали продажу в супермаркетах, коли на стійках поруч з шоколадом «Корона» продавалися «кальварійські» книжки.

Українські видавництва потерпають від нестачі коштів, тому вони часто змушені шукати спонсорів для промокампаній. Боротьба за спонсорів на ринку доволі жорстка — пропозиції до компаній, які могли б виступити фінансовими партнерами різноманітних проектів (не лише у сфері книговидавничої справи), надходять щодня у великих кількостях. Щоб не залишитися непоміченим серед потоку пропозицій щодо комерційної підтримки, видавництва повинні не просто пропонувати до розгляду цікаві проекти, а постійно й активно працювати на формування свого позитивного іміджу. Зрозуміло, що маловідомому видавництву спонсорство великої користі не приносить.

Круглі столи (із залученням автора чи без) — один з найулюбленіших заходів PR. Такий прийом має низку переваг: економія часу, бо інформуються всі зацікавлені особи одночасно; безпосередній контакт, що дає змогу відповісти на поставлені запитання; використання візуальних засобів (самої книги, малюнків, схем, графіків), які ілюструють проблему під час презентації.

Книжкове видавництво Олексія Капусти разом з компанією UMC влаштували у квітні минулого року круглий стіл для анонсування книги К. Прахалада «Майбутнє конкуренції. Творення унікальної цінності разом з клієнтами», яка увійшла до книжкової серії «Бібліотека ділових шедеврів від UMC». На обговорення проблеми пошуку нових шляхів конкурентної боротьби були запрошені представники бізнес-еліти України і в режимі вільного спілкування окреслили коло можливих рішень. Серед запрошених були журналісти провідних інформаційно-аналітичних та спеціалізованих періодичних видань «Дзеркало тижня», «Кореспондент», «Профіль Україна», «Галицькі контракти», «Експерт», «Відділ маркетингу», «Дзеркало реклами» та інші. Результатом круглого столу стали безкоштовні публікації проблемних статей, де згадувалося видавництво, ім’я видавця, назви книжкової серії і книги. Тобто подія отримала розголос серед цільової аудиторії означених видань, яка збігається з цільовою аудиторією книжкової серії.

Книжкова презентація, на відміну від зустрічі з автором, творчого вечора чи літературних читань, завжди є елементом PR книги — не менш важливим за рекламу в книгарнях та публікації у фаховій і загальній пресі. Для видавництва кожен відвідувач книжкової презентації — це передусім покупець, для автора — читач.

Навіть якщо презентація не призведе до надширокого інформаційного резонансу, такий прийом здатен викликати до книжки зацікавлення. Інколи презентацію організовують, аби потішити автора чи розрекламувати назву видавництва.

Взагалі, книжкова презентація — це представлення нової книжки загалу. В Україні ж презентують навіть ті книжки, які до цього вже продавались у книгарнях кілька місяців.

Київське видавництво «Перископ» минулого року влаштувало на прес-конференції презентацію повнокольорового подарункового видання «Київський альбом». Приводом для прес-конференції став не вихід видання, а унікальність фотографій, що увійшли до альбому (фотограф робив знімки з гелікоптера). Після конференції видавництво отримало позитивні відгуки про свій проект навіть у виданнях, представників яких не було на прес-конференції.

Ще одним доволі популярним інструментом PR на Заході, але менш популярним в Україні, є авторські поїздки та інтерв’ю. Автору доцільніше зосередитися не на поїздках країною, а на власних інтерв’ю — завдяки цьому можна у найпривабливішому, з несподіваного боку представити публіці і книгу, і самого себе. Єдина умова ефективності використання інтерв’ю для PR книги — вміння автора бути цікавим. Якось на прес-конференції, присвяченій презентації українського перекладу повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», автор-перекладач, В. Шкляр, виголосив перед представниками ЗМІ промову-експромт. Журналісти були у такому захваті, що просили наступного дня у видавців примірник гумористично-саркастичної промови В. Шкляра, а не пост-релізи. Безумовно, всі присутні на прес-конференції ЗМІ написали про презентацію видання і про саме видавництво схвальні матеріали. Частково цьому сприяло позитивне враження від промови автора.

Не останнє місце серед PR-інструментів посідають виставки та ярмарки. Усі видавці прагнуть взяти участь у книжкових виставках, оскільки це добре працює на їх імідж. Але ефективність від участі у подібних заходах точно визначити неможливо. Загалом українські видавці вважають за честь представляти свою продукцію на «Форумі видавців у Львові», виставці «Українська книга на Одещині», Франкфуртському книжковому ярмарку та на міжнародних виставках і форумах видавців.

30марта2007
Дар’я Сухенко

Джерело: www.ProPR.com.ua