Інтернет, як інструмент захисту авторських прав...
Добре відомо, що за порушення законів України про авторське право вас можуть притягнути не лише до адміністративної, але й кримінальної відповідальності. В той же час будь-яка ідея не охороняється жодним законодавством про авторське право чи інтелектуальну власність.
Як не дивно, але тут на допомогу може прийти Інтернет —територія, де здійснюється найбільше порушень авторського права. Це як у медицині: будь-яка отрута при правильному застосуванні може стати ліками...
Простий приклад. Існує стійкий стереотип, що несанкціоноване оприлюднення в Інтернеті тексту книжки або музичних записів «вбиває» продаж самої книжки чи CD і таким чином позбавляє авторів законної авторської винагороди, а видавців і рекордингові компанії — доходів. Тому більшість авторів та видавців сприймають такий факт як трагедію замість того, щоб повернути ситуацію собі на користь.
У 2004 році вийшов у світ український переклад світового бестселера Ентоні Берджеса «Механічний апельсин». Це видання здійснило видавництво «Кальварія», придбавши на це виключні права. Одразу по виходу книжки на кількох Інтернет сайтах з’явились несанкціоновані публікації повного тексту цього перекладу, сканованого прямо зі сторінок книжки. Можна було за гарною українською традицією поплакатись «на кухні» на крадіїв (бо така публікація за законом є крадіжкою), і ще довгі роки намагатися продати наклад книжки.
Натомість «Кальварія» використала той самий канал для популяризації книжкового видання «Механічного апельсину». По-перше, видавництво повідомило хостерів (орендодавців Інтернет-«городів») тих сайтів, на яких було здійснено такі
публікації, про те, що вони надають свою територію піратам. По-друге, було ініційовано Інтернет-дискусію щодо видання та його несанкціонованого використання. Ця дискусія стосувалась не лише авторського права, крадіжки тощо, але й, фактично, стала потужним рекламним каналом для самої книжки: доволі велика аудиторія дізналась про її існування, про історію роману, його екранізацію, про автора та багато іншої інформації, яка сприяє продажу книжки.
В результаті наклад першого видання було продано майже миттєво. Наступні видання продаються не гірше...
Тепер, власне, про захист ідеї. За Законом України «Про авторські та суміжні права» «правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі».
Єдиним способом захистити ідею є її оприлюднення... з зазначенням авторства. Адже ідеї (якщо вони на часі) носяться в повітрі - вони виникають майже одночасно в різних куточках світу. Тому оприлюднення ідеї, якщо й не захищає її повною мірою, то дозволяє принаймні зберегти за собою пріоритет. Найдоступнішим способом такого оприлюднення сьогодні є Інтернет. Більше того, Інтернет сьогодні є чи не єдиною територією, де автор ідеї може знайти тих, хто допоможе реалізувати його ідею.
Так існує багато нарікань на те, що великі компанії крадуть «креативні ідеї», які пропонуються їм окремими розробниками чи агенціями. В той же час, ці самі розробники бояться оприлюднювати свої ідеї, як власну розробку, допоки вони не реалізовані. На нашу думку їхні страхи «дещо перебільшені».
Наприклад, в Інтернет-часописі PR-експертів «Ксена» (www.ksena.net) є розділ «Біржа», у якому оприлюднено ідеї кількох ще не реалізованих проектів. Подібну інформацію можна також знайти на сайті www.msbrand.net. На відміну від більшості існуючих в Інтернеті бірж ідей, куди пропонують надсилати свої пропозиції (ідеї, проекти) на розгляд закритого кола експертів без їх оприлюднення, на згаданих сайтах свої пропозиції можна просто оприлюднити.
Безумовно, після оприлюднення ідеї чи проекту завжди є імовірність того, що вашу ідею чи проект реалізують без вас. Але якщо ваша ідея на часі, існує ще більша імовірність того, що ця ідея прийде до голови комусь іншому, і тоді ви вже на 100% —поза грою. Це як з ліками: антибіотики, безумовно, мають багато побічних ефектів, але якщо при сильному запаленні легенів не вживати антибіотики, то летальний випадок майже гарантовано.
Отже: «для того щоб навчитись плавати, треба плавати»...
Приклад наостанок. Зараз в Україні з’явилося багато молодих письменників у віці
Петро Мацкевич
керуючі партнери корпорації інтелектуальних рішень
«Matskevych&Sladkevych Brand Corporation»
